Автоматні мережі Петрі (state machine) −
мережі у яких перехід має не більше одного входу і не більше одного виходу. Такі
мережі звичайно описують послідовні процеси із розгалуженням по умові. Якщо
мережа має тільки одну мітку, то мережа є, по суті, графом автомата, який
послідовно переходить з одного стану в інший. Мережа забезпечується однією
фішкою, розташованою в початковій вершині. Загальна кількість фішок в
автоматній мережі при переході від стану до стану не міняється, тобто SM-мережі
є обмеженими, а за наявності однієї фішки - безпечними.
Марковані мережі (MG-мережі
або market graph) −
мережі, у яких кожна позиція має не більше одного входу і не більше одного
виходу. За їх допомогою моделюють послідовно-паралельні процеси. MG-мережі
називають також синхрографами. Перехід в синхрогрофі є потенційно живим, якщо
він не входить ні в один порожній цикл (не містить жодної фішки). Синхрограф є
живим, якщо кожен його цикл не порожній при початковій розмітці. Живий
синхрограф є безпечним тоді і тільки тоді коли кожне його місце входить в
певний цикл, що містить рівно одну фішку.
Мережі вільного вибору (FC-мережі
або free choice) −
мережі у яких кожна дуга, що виходить з позиції, є або єдиним виходом з неї,
або єдиним входом в перехід. FC-мережі використовуються для опису процесів керування. Для мереж вільного
вибору розроблений механізм виявлення пасток і тупиків. Необхідна умова
живучості мережі вільного вибору є те, що тупик повинен містити в собі пастку.
Отже, дана мережа не є живою. Шляхом мережі називається послідовність переходів
і позицій, зв’язаних направленими дугами. Якщо початок і кінець шляху
співпадає, то такий шлях називається циклом. Критерієм близькості живої вільної
мережі є можливість її покриття циклами.
Прості мережі − (SN-мережі
або Simple nets) −
мережі, у яких кожен перехід може мати не більше за одну загальну позицію з
іншими переходами.
Ординарні мережі − (ON-мережі
або Ordinary nets) −
мережі, які не мають обмежень, окрім однієї −кратність дуг повинна бути не
більше за одиницю. Між вузлами прокладається рівно один зв’язок. Неординарна
мережа може бути перетворена в ординарну. Для цього знаходять максимальну
кратність дуг кожного місця і проводять розмноження позиції у відповідності зі
встановленою кратністю. Ці позиції з'єднуються одна з одною в кільце, при цьому
дуги прорізаються своїм переходом. Напрямок дуг є однонаправленим так, щоб
утворювався цикл. Далі відновлюють зв'язки даної розмноженої позиції з усіма
переходами. Алгоритм проведення зв’язків жорстко не встановлений, але зв’язки
проводяться так, щоб вони залишалися ординарними.
Кольорові мережі - (CPN-
мережі або Coloured Petri Nets) −
мережі, у яких кожна мітка має свій певний колір і перехід, пов’язаний з деякою
умовою, що визначає наявність пов’язаних з ним вхідних позицій міток певного
кольору. Колір мітки прийнято позначати деякою буквою. З кожним переходом
зв’язується таблиця правил його спрацювання. У таблиці переходів стовпці зліва
від розділяючої лінії зв’язуються з вхідними місцями переходів і в сукупності
містять поєднання конкретних фішок, при яких перехід може спрацювати. Стовпці,
що стоять справа, вказують на ознаки або на вигляд фішок, які будуть передані
вихідним місцям.
Часові мережі Петрі − (Time Petri Nets) −
мережі, у яких з кожним переходом зв’язують деяку тривалість (час). Для
визначеності вважають, що вилучення фішок з вхідних позицій відбувається
миттєво, а передача фішок здійснюється за встановлений час. У реальності це
може відповідати роботі технічних пристроїв і підрозділів організації.
Потокові мережі − мережі,
які моделюють потокові системи, в яких здійснюється управління даними. Операції
виконуються одразу при готовності даних. У потоковій мережі Петрі переходи
інтерпретуються як оператори або обчислювальні функції, місця інтерпретуються
як черги, а дані − як фішки. Якщо перехід не має входів, то він реалізується n-місною
функцією, яка спрацьовує відразу ж за наявності фішок у всіх вхідних місцях.
Дані є такими, що не адресуються, іншими словами вони містяться не в
центральній, а в розподіленій пам’яті.
Наведена класифікація є
неповною. Останнім часом отримали розвиток нові типи мереж Петрі, серед яких
відзначимо вкладені мережі Петрі, які істотно розширили можливості моделювання
складних систем [5].
|