Відмова від багатого на «заборонені плоди» містечкового клону на користь всесвітньої соціальної мережі №1 – перший крок геть із концтабору «русского мира».
Першою соціальною мережею (якщо не рахувати Livejournal, який на пострадянському просторі фактично виконує функції соцмережі), в якій я зареєструвався свідомо, була «Вконтакте». Мотиви, - на щастя, нашим ліберально налаштованим щодо авторських прав читачам у цьому не страшно зізнаватись, - я мав цілком піратські: найпопулярніша соцмережа постсовка дозволяє закачувати музичні файли. А мені якраз кортіло створити добірку улюблених пісень, яка була б завжди доступною, незалежно від місця мого перебування.
Я заповнив профайл, закачав сотню-другу композицій і додав сотню-другу знайомих у френди. Після кількох днів активного користування я почав утрачати інтерес до «ВКонтакте». Ця мережа так і не стала для мене майданчиком для спілкування з друзями: вистачало інших платформ. Я не став нищити обліковий запис – часом туди приходять
...
Читати далі »
